Зустріч Олега і Мілани. Аня і Яна. Вечеря. Погром Ані. Дневник. Брат Ані

Мілана пішла у ванну.Вона помила руки.Та пішла на кухню. Зробивши чай вона сіла за стіл та почала думати:, Може щось сталось? '

Олег під йхав до дому.Охоронці пропустили його.Він вийшов та постукав в двері.Мілана задумано почула стук та бистро встала. Відченила двері.Олег:-Добрий день.-Добрий, я дуже здивована.-Чим?-Думала що буду тут одна сама. Без розмов, без нікого. -Ні не будете. Я буду прийжати. Буду дивитись як моя дитина росте. -Ой, проходьте...Олег зайшов. Мілана закрила двері. Олег:-Ви вже роздивились будинок?-Так, він такий великий красивий уютний. Я не звикла до такого. Я жила в маленькому домі квадратів десь 30. І зараз....-Нічого ви звикнете.-Хочте чаю?-Ні а щось ще є.-Ну у холодильнику багато що.-Ні, ні ви можете щось нам приготувати.-Так.-Добре, я буду чикати.Мілана пішла на кухню та думала що приготувати потім вирішила яечню.І почала готувати. Через 10 хвилин...Мілана накривала на стіл.Коли вони сіли.Олег:-Вам тут зручно?-Незвично.-Давайте так у мене є дом маленький але дуже гарний думаю вам сподобається.-Але так не можна.-Ні можна. Давайте вже йсти.-Давайте.Вони почали йсти.Через п'ять минут.Олег дойв.-Дякую було дуже смачно.-На здоров'я.Олег встав та подивився на Мілану.-Післязавтра ви перейжяєте до дому про який я говорив.-Добре. Ви вже ідете?-Так, но я буду іногда звонити.-Добре, вас провести.-Ні не потрібно, допобачення! -Допобачення.Олег пішов. Мілана закрила двері та пішла кухню мити посуду. Взявши 2 тарілки 2 ложки і вилки і 2 ножа і 2 чашки. Вона почала йх мити.

У домі Олега.Аня сиділа у вітальні. Вона чекала Олега і перезвонив охоронцями будинку Мілани.Аня:-Алло, Олег прийжав.-Да був минут 20 потім пойхав. -Добре, дякую.Аня задумалась. Дружина брата Артура Яна спускалась по сходах та побачила Аню.-О ти вже прийшла.-Так, а ти десь була?-Ай, Аню. Но а як там.-Та вістаніте від мене всі! -Що не вийшло.Аня встала та пішла нагору у спальню. Зачинила двері вона почала думати.-Значить ти знайомий з нею. Аня лягла в ліжку та заснула.

Настав вечір...Всі зібрались за столом.Дедушка бабушка брат Олега та його дружина і Аня.Аня пила сок та дивилась на Артура.-Він скоро прийде. Він пойхавна роботу.-Так.Олег зайшов та підійшов до Ані та сів біля ней.Олег:-Начинаем. Як ви знаєте ми з Анею у шлюбі 6 років 4 років з яких ми були безплідними. Але сьогодні у мой вуха вічі пролунала звістка про вагітність. Але не Анні, а нашой сурогатной матері Мілани. Дедушка:-Сурогатной?-Так, вона виношує мою і Анену дитину. Яна:-Що?! Артур:-Яка Мілана? Хто вона така щоб виношувати дитину великого роду.Олег:-Брате, я не хочу цього навіть чути.Яна:-Аню ти погоджувалась на це?Аня:-Спочатку ні, потім я захотіла мати дитину і вмовила Олега. Але ця дитина моя і Олега вона наша кров. Мілана тільки інкубатор і все.Олег:-Так, але і від Мілани залежить дещо. Питание настрій роди. Тому ми йй будемо називати не так як ти. А , місс мілана' .Всі здивувались.

У будинку Мілани.Мілана сиділа на ліжку у свойй спальні. Та гладила живіт. -Хоч ти не моя рідна дитина. Я тебе виношую. І я зроблю все, щоб ти був щасливий чи щаслива.Мілана виключила свет та лягла спати.

Настав ранок...У домі Олега

Аня з Олегом спали. Аня прокинулась та почала цілувати Олега. Олег прокинувся:-Я сплю.Аня гладила його по голові.-Прокидайсь. Ну... Я скучила.Олег прокинувся та мовчки та переодягнувся і вийшов комнати. Гупнувши дверима. Аня дивилась на двері та почала плакати. Поплакавши минут 10 вона встала та почала розкидати усе що потряплялось під руку:-Все було добре, а зараз! Чому так! Ненавиджу!! Ненавиджу! Розкидавши все вона впала на коліна та почала ще більше плакати.

Олег спустився униз та почув як падає щось потім подивився у вікно а там падають фотографій Олега та Ані. Олег вийшов та почав дивитись. Аня стояла на балконі та рвала і кидала фотографій.Олег:-Аню припини! Аня:-Ні..Олег:-Припини негайно. -Чому так?! -Я іду, а ти роби що хочеш.Олег пішов. Аня плаче.

Олег пішов до машини і пойхав до компаній.

Дом Мілани.Мілана сиділа перед каміном та думала про подій.Та гладила живіт.Настала ніч....Мілана открила двері охоронцю. Охоронець дав пакет. -Дякую.-Нема за що звертайтесь.Охоронець пішов.Мілана закрила двері та поклала на стіл пакет та открила його там був блокнот та дві ручки.Мілана зраділа та зразу ж взяла нучку та блокнот і почала писати.

"Я завела цей щоденник, для того щоб колись цей щоденник прочитала дитина яку я зараз виношую. Я не знаю хто це хлопчик чи дівчинка. Тому вибач, надіюсь коли ти народишся буде багато щастя і радості. Можливо ти не моя дитина, але я виношую тебе я відчуваю тебе. Як я зможу розлучитись незнаю. Я боюсь що не забуду тебе... Я лише як кажуть інкубатор для ембріона. Як би ж ти міг (могла) до мене колись прийхати. Тобі дуже пощастило ти дитина великого роду. Але я хочу говорити з тобою хоча б через цей щоденник. Уже сьогодні тобі ровно 4 неділі. На 40 будуть пологи. Незнаю як я віддам тебе. Я вже звикла до тебе. ..." Закрила щоденник.

Настав ранок...Аня спала та раптом зрозуміла що потрібно щоаь робити. Вона встала та взяла телефон і позвонила свому брату.-Алло, брате...-Сестро, давно до мене ти не звонила, я скучив.-Припини ти не міг скучити. -Чому звониш?-В мене є до тебе дело.-Яке?-Ми з Олегом наняли сурогатну маму для нашой з ним дитини. А він приділяє увагу тільки йй. К про мене забув. Я тут подумала може ти щось зробиш. Незнаю. -Вишли адресу де вона зараз фото дані .-Добре, зараз чикай.Аня закінчела розмову і вислала фотографій Мілани і самого будинку і дані про ней.Та вислала.Потім позвонила брату:-Алло, отримав?-Ого, а вона красотка...-Досить вже. Незнаю викради вивези пригрози тільки щоб вона зникла.-А одружитись можна?-Ти був алкоголиком і остався. Звісно можна, тільки дитина наша.-Добре, йду вже зараз.-Чудово. Удачі.