Звістка про вагітність та знайомство з батьками дитини

Мілана лягла. Врач почав роздивлятись монітор УЗИ. Мілана лежала та думала про своє минулле життя. Врач поглянув на Мілану:-Вітаю...Мілана здивувалась: -Я вагітна.-Так.Врач встав та відкрив двері для мами Олега, яка вже зачекалась.Мама:-Ну що там?-Вітаю....-Слава богу. Мілана іди сюди познайомишся з матір'ю дитини. Мій син трішки запізнюється, но це нічого.

Мілана встала та вийшла з кабінету та пішла в главний зал де сиділа дружина Олега.Аня почувши що хтось іде встала та обернулась.Мама підійшла та сказала:-Ось сурогатна мати дитини.Аня подивилась Мілані в очі. А Мілана йй.

Ззаді підходить Олег.Мама його помічає та каже до всіх;-Олег прийшов.Аня обернулась. Олег обернувся.Мілана обернулась. Олег здивувався.

Аня поглянула на Олега.Олег дивився на дівчину. Потім мама сказала:-Це Мілана, дівчина яка винашує вашу дитину.Олег підійшов до Мілани:-Мене звуть Олег а це моя дружина Аня. Аня підійшла до Олега.Мілана опустила погляд вниз а потім вверх. Вона помітно хвилювалась.Олег дивився на Мілану декілька минут. А Аня уважно дивилась за Олегом.Мілана відійшла від них та підійшла до мати Олега:-Я вмиюсь...-Добре.Мілана пішла до комнати та включила кран та почала плакати;-Можливо я не мала цього робити.... Но я мушу. Господи, як я боюсь що я звикну до ней. Що тоді буде?  Вона торкнулась до живота та погладила його.-Дуже дивно. Це не моя дитина, а я відчуваю наче вона є... Олег говорив з Анею. Олег :-Нарешті в нас буде дитина.-А того більше хочеш?-Мені всеодно на це головне щоб все було добре.-А я хочу хлопчика... Я хочу продовжити ваш рід... -Усе, я буду вас у машині...Мамо, ти з нами пойдеш?Мама:-Ні, мені ще треба уладнати дещо.-Ну добре тоді ми йдемо.-Йдьте!Аня і Олег пішли.

Мілана витерла сльози та вийшла і підійшла до мати Олега.Мати:-Ми зараз пойдемо в одне місце.-Куди?-До будинку в якому ти житимеш. -Добре. А скажіть я зможу бачитись з дитиною коли йй народжу.-Ні. Ти народиш, навіть не побачиш, ми зразу йй заберемо. І на тому все.Мілана засумувала.Мати:-Усе йдемо...-Ддобре..Мати Олега та Мілана пішли. Вийшли на вулицю та сіли у машину Мати Олега.Сівши та пойхавши. Мілана дивилась у вікно та іногда поглядувала на живіт і про щось думала.Мати бачила це та сказала:-Про що думаеш?Мілана здивувалась:-Та думаю про... А чому Аня не може мати дітей?-В ней щось з правим яичником і на лівому робили операцію по видаленню миоми.-А тоді з якого взяли яйцеклітину?-Незнаю. Взяли запліднили і прижилось головне. А все інше не має для мене різниці.-А ви кого хочете?-Хочу мальчика спадкоємеця. Моя невістка буде мати сина і получить велику владу. І усе...Мілана здивувалась:-А скільки років Ані і Олега? -Ну Аня сткрша за Олега на п'ять років. Вони кохали одне одного і одружились.-Тоді скільки?-Олегу 28.Мілана замовкла та всю іншу дорогу вони не говорили...

Олега та Аня прийхали у свій будинок.Аня взяла за руку Олега:-Щось не так? -Так. Ти впевнина що готова до цього.-Я чикала 6 років. Я не можу мати дітей, і слава богу що дав мені такий шанс. Я дуже щаслива.-Я радий... Я піду...Олег пішов на верх.Аня була здивована. Вона підійшла до вікна та почала думати про те що Мілана нашкодить дитині.По сходах спустився брат Олега Артур.Артур:-Невістко! Ну що там?Аня обернулась та сказала:-Увечері скажу. Усім, а не тільки тобі.-Та чого ти сердешся, мені просто цікаво.-Тобі , тобі тільки щоб попліткувати зі своєю дружиною! І вобще, чому ти запитуєш мене. Іди спитай у свого братика.-Вас не зрозуміти! Розлючений Артур пішов нагору.Аня обернулась та раптом згадала як Олег дивився на Мілану у лікарні. Вона пішла нагору.Підійнявшись вона зайшла у спальну та зачинила двері. Олег побачив Аню.-Ти щось хотіла?-Так.  Я хочу тобі дещо сказати.Аня підійшла.-Обіцяй мені... Ти не закохаєшся в Мілану. Я бачила як ти дивився на ней. Пообіцяй що крім мене нікого більше не будеш кохати...Олег здивувався:-До чого тут це... Вона дівчина яка виношую мою і твою дитину. Що в мене може бути... -Обіцяй...-Те шо ти кажеш... Ти мене з першого дня начинаєш ревнувати, а що далі буде?-Я не ревную. Я боюсь тебе втратити.-Ти мене не втратиш. Но більше не ревнуй, добре?-Добре.Олег поцілував Аню та обійняв.Аня поцілувала його.

Мати Олега та Мілана прийхали до двохетажного дома з кірпіча з охороною.Мати з Міланою вийшли.Мілана була шокована..Мати:-Це твій дом. Я буду прийжати до тебе іногда а з тобою буде завжди охорона.-Цей дом?-Так, щось не так?-Та ні. Він чудовий просто я до такого не звикла.-Нічого іди в дом.-Добре.Мілана пішла.Мати підійшла до охоронця та сказала:-Про кожний крок будеш повідомляти мене.-Як скажете.-от і добре.

Мілана зайшла в дом.Велий хол гостина кухня столова на другому поверсі дві спаліні і два санвузла.Мілана з шоком роздивлялась усе та боялась у глибині душі.Мілана сіла на діван та почала гладити живіт...-Навіщо? Ні, ні я не твоя мама. Давай я тебе буду називати долею. Я не знаю хто ти хлопчик чи дівчинка. Я буду робити все щоб ти за ці місяці відчув що на цьому світі тебе дуже люблять і чикають.Мілания пішла на кухню та відкривши великий холодильник була в шоці. Він був переповнний всякими овощами та мороженим і солодощями та салатами соками та чаями. -Ого... І це на тиждень? Та тут на місяці точно... Господи... Вона взяла сок та яблуко та пішла в столову вона сіла за стіл та вкусила яблуко та пила сік. Раптом хтось постукав до ней двері. Вона встала та відченила двері. Там охоронець який тримав у руках телефон.-Це тобі передали.-Мені?Мілана здивувалась та всеж взяла телефон та пішла до столовой. Дойвши яблуко та випивши сік. До ней звонить Олег. Вона бачить та бере трубку. Мілана:-Алло, ви щось хотіли сказати. Алло... Алло... Олег... -Мілано, ви зараз де? -Я у будинку в який мене привезла ваша мама.-Добре ждіть мене.-Але не потрібно.Олег закінчив розмову. Мілана дуже здивувалась.