Розділ 2

2 грудня 1981 року Алья Грейс почала свій день з того, що готувала свій подарунок для своєї донечки Анни вона була дуже рада тому, що її доні, її квіточці, сьогодні виповнилося чотири роки, але було й те, що її лякало, а саме - здібності дівчинки. Жінка знала, раніше чи пізніше дочка повинна прийняти свою долю, ставши захисницею магічного світу та нести свою магію в світ немагів. Як країлося серце матері через одне із випробувань - це віддати своє життя за людину й тоді вона стане повноцінною чарівницею й хранителькою цього світу. „Спадкоємиця Моргани, що змінить історію˝ - так майоріли б заголовки преси, якби знали, але жінка рада, що про здібності дочки ніхто не знає.

***Тим часом маленькій Ані снився дивний сон.

- Аню, квітко, йди сюди - казала напівпрозора жінка, з крилами схожими на листя. Вони були золотого кольору. Одягнена була в білі шати, волосся теж було золотого кольору. - Хто ви? - спитала дівчинка. - Я фея, хранителька світу снів Тінкер Бел - вічливо посміхнулася жінка - зараз ми в Небувалії. В цьому світі починається магія вашого світу. - Яка магія? Її немає, є лише звичайні фокуси. - Ні, моя дорога, магія зародилася раніше за сам Всесвіт, але твої сили походять із іншого світу, де Феї живуть та захищають немагів і магів, тому що вони сильніші. А зараз, тобі час вставати. З днем народження, квітка. - жінка ніжно посміхнулася й Аню окутало сяйво. Дівчинка почала прокидатися. - Доню, вставай сьогодні в тебе день народження. - М...мам можна ще трохи. - промурчала дівчинка. - Хочеш пропустити свій день народження, через лінощі юна леді? - Добре ма. Просто мені снився такий класний сон де мене відвідала фея Тінкер Бел. - Хмм... не може бути моя дочка фея. - жінка посміхнулась - Тебе ж огорнуло золотаве світло?- Так мамо, а про який сюрприз ти мені вчора говорила не вже зустріч з духом? - Ні звісно просто я познайомлю тебе з моєю подругою, доречі в неї два сина звісно їм лише рік але я думаю ти з ними знайдеш спільну мову. - Ну мама знову малюки я хочу щоб скоріше приїхала Віолетта. - Дочекайся весни й вона як завжди з своїм батьком приїде до дядька Сіріуса в гості. - Так дядько Рег крутий особливо коли пародує аристократів. - дівчинка щиро засміялася. - Так все юна леді, йди вмиватись й одягайся я чекаю тебе на кухні. - Добре мам - дівчинка побігла в ванну. Жінка гірко посміхнулась тому, що ця дівчинка ще багато чого не знала про жорстокий світ аристократів де чистота крові і зв'язки вирішують все. Жінку з роздумів вивела дочка яка вже їла оладки.

*** В обід Того ж дня Алья з дочою зустрілася з Петунією яка везла в візку хлопців. - Аню познайомся це Петунія Еванс моя давня подруга, а це її два сина Гарі та Дадлі- Дуже приємно місс Еванс. - Ой дорога для тебе просто тітка Петунія. - Добре тримайте це вам допоможе повернути те, що ви втратили - дівчинка протянула кулон* в вигляді ключа. - Боже, яка краса - жінку окутало сяйво й магія повернулася до жінки. - Аню ти сама зробила цей кулон.- Так, я. А ви ж німфа води? - Ні я не німфа моя сестра була спадкоємицей Небули феї миру. А я так звичайна чаклунка. - Ні Туня можливо але це не факт, ти німфа земних окенів або по іншому фея води. В сім'ях трьох спадкоємиць де народжуються кілька дочки магія обирає головну спадкоємицею, в твоєму випадку Лілі й друга, це ти також отримує частку легендарної сили. - Це все безглуздо я ніякою феєю не можу бути- спробувала запевнити жінка.– Так ти права Аню не говори дурниці. - Ні тітко Петунія це видно на вас я права. – Квітко не мели дурниці –дівчинка перключила увагу на матір. -Ма так куди ми повинні йти? - поцікавилася дівчинка - В парк розваг. - усміхнулася жінка. - Ура! - засміялася дівчика - Ходімо скоріше! - Добре, добре - жінка взяла доню за руку й разом з своєю подругою

***Суд над Сіріусом Блеком увінчався перемогою. Пітера Петіґрю так і не знайшли щоб зняти обвинувачення але за допомогою Альї Грейс та її доказам, що зрадник живий та бігає на свобді. До справи було долучено те що хранитель таємниці був не Сіріус а Хвіст. Й Блека було оправдано. Після всього, що стало з Сіріусом він пішов в аврори, щоб піймати Червохвоста й помститися за смерть своїх кращих друзів.

***31 липня 1985 року

- З днем народження Гаррі!Бажаю Щастя, здоров'я, слухайся дядька з тіткою і будь молодцем.– поздоровив його хрещений, що вівшов в квартиру зі своєю нареченою Дораною Блек в дівотстві Малфой перша жінка яка народилася в її сім'ї молотша сестра Люциуса і улюблена дочка Абракса Малфоя,  яка навчалась на відміну від брата бувла доброю та світлою в Шармбато у Франції. – В мене також є для вас новина – сказала Аня. – Хмм цікаво і, що ж це Квітка( так її називають Аню лише рідня. А сім'ї Петунії та Сіріуса є її частиною)? – спитала Дора. – Я… можна мамо? – дівчинка обернулась до Альї й жінка кивнула. – Я 22 серпня їду до тітки Софі в Україну а відти на навчання в Дурмстранг на Венрум з українською мовою викладання й нахилом на вичення давніх мов. – Квітко – дивилася на неї здивована Петунія – ти не занадто складний курс обрала?– Ні я впевнена оскільки туди входить французька,  латинська,  англійська й ще одна мова на вибір я хочу обрати санскрип оскільки більша частина давньої літератури. – Цікаво це все але Аню ти не за мала для цього? – запитав чоловік Петунії Френ. – Ні Квітка сама цього бажае й плюс це лише на два роки потім перейде в більш демократичну школу чи то в Хговарц,  чи в Івелморні. – Я на стільки розумію це ваші приватні школи – розмоу перевав плач дочок Сіріуса яким боло два роки вони були двійнятами. Селестія і Луна були антиподами одна одної. Луна мала волстя своєї матері й очі як у батька в ній зібралася вся краса обох. Селестія мала русяве волостя неначе кольори обох змішали в один та очі блакитні як у Дорани. – Селеста, Луна, що вже сталося? – спитав батько дівчат– Даді ( так його маленькі називали Дадлі)  пеленіс дедмедика на ту шторну штуку.  – лепетала маленка Селеста. – Дадлі Вернон Дурсль,  йди сюди! – сердито казала Туня– Капець – видихнув хлопець – ма,  я випадково хотів попросити і тут бац він на карнизі. Мам я правда не хотів. – Гсподи ти ж моє нещястя вмієш знайти пригоди на своє м'яке місце. – жінка дістала паличку – Вінґардіум левіоса – ведмедик опинився на руках дівчики – тримай маленька – дівчинка посміхнулася – Селеста, що треба сказати?  – спитав Сіріус– Дякую пані Еванс. – Ну що вітаю дрібний – легенько вдарив Дадлі кулаком в плече – Хоґварц тобі забезпечений. А тепер дорогий хреснику Гаррі тримай подарунок. – Сірус протягнув йому пакунок. – Що, що це? – Розгорнеш побачиш – посміхнулася Дорана. – Вау справжня мітла!  – крикнув хлопчик. Петунія грізно поглянула на хрещеного батька свого племінника. – Сірусе,  навіщо ти її подарував?  Ти ж знаєш, що користуватися нею він не зможе. – Чого не зможе? Скоро ми збираємося на південь й вас з собою візьмемо з собою в маєток. Там він і політає. – Добре літати він буде там мені не ображайся Сірусе минулого разу вистачило тоді мітли і моїх нервів вистачило на півроку а потім вони з Дадлі нею всіх котів з двору по виганяли – й тут засміялася Аня тому, що це був смішний вебізод. Але ніхто не знає мітлу зламала саме вона випадково перечипившись. Звісно ґуля була велика зато спокій всім котам прийшов миттєво. – Квітко? – здивовано поглянула на неї Алья. – А, що я все гаразд краще давй вручемо наш подарунок. – дівчинка поглянула на матір своїми каро-зеними оченятами. – Добре тримай Гарі – протягнула йому пакунок. – Що це – хлопчик його розгорнув і побачив альбом розгорнувши його він запитав – Хто цей пан та пані поруч? – Це твої батьки Лілі та Джеймс. Цей альбом я недавно знайшла не знаю як він в мене опинився, але я  думаю він тобі буде цінним, також там і наші спільні я думаю тобі деяких з нас не буде вистачати – жінка лагідно поглянула на свою дочку.

*** 22 серпня 1985 року

— Мерлін, мам де моя косметичка? — вигукувала дівчинка з гніздом яке ще вчора було волоссям до ього як його помили — А я відкіль знаю мабуть в валізі. — Сказала жінка — Ма ти ж чаклуна зичайне маняче закляття і все. — обурилася Квітка— Арх коли вже ти зрозумієш що не все в цьому світі вирішує магія. Акціо косметичка. — невеличка сумоча прилетіла до рук господарки. — Дякую ма і так коли цим не обпечусь. — посміхнулась Анна і упакувала її. — Так таксі вже під'їхало. Останній раз запитую все? — Так паспорт лист квитки свідоцтво про народження і твій дозвіл в папці а все інше у мене є. — Добре вирушаємо.

***Після цього всього пройшло кілька років і в совї одинадцять років Квітка вступила до Івелморні де перед нею засяяли всі чотири статуї серед яких вона обрала факультет Птаха–грому. В цій школі вона зустріла свою подругу Віолет Блек що навчалася на Пакваджі. Та знайшла ще одну компанйонку по життю, ученицю останньої феї легед яка не була спадкоемицею трьох сестер Елдори Флауер і звали її Селіна Грін маглонароджена та обдарована чаклуна що вміла розмовляти з зміями. Як говорило її продство:

“Народжена в світі де немає магії буде наділена її давньою частиною. Та,  що стане хранителькою того світу в який не вірить жоден з світів. Але як  кажуть легенди не брешуть і вони дарують дар яким були наділені три сестри що прийшли а наш Світ з даром вищої магії який ми маємо „

Касіорея ДеларджПровидиця*

***Квітень 1991 року

І ось Анна як завжди лежала під кроною зміїного дерева з її улюбленою книгою.  Коли до неї прилетіла сова з посиланням від матері.

" Привіт Квітка, Як  твоїсправи та друзі? Я думаю ти, Віолет та Селіна прийняли рішення щодо Хоґворцу. І думаю що ця відповідь буде негативна. Зараз спитаєш чому?  Дамблдору я не довіряю оскільки дуже темна історія дочки Лілі та й смерті  матері першої. Не може бути що одна із сильніших фей підалась закляттю Авади коли її захист не діяв на людей яким вона віре. Знаю доню що ти зараз думаєш що це маячня але на рахунок школи подумай і знай квітко я завжди тебе підтримаю. З любов'ю Мама"

Дівчина читала та й задумувалася про свій сон:

«Дівчина біжить лісом від поля битви. Й бачить хлопця схожого на друа її батька Джеймса й якогось змієподібного монстра. Обидва напружені але перший якийсь пригнічений. Ось два заклятих ворога зійшлися щоб здійснилося прородство, що було сказано ще сімнадцять років тому. Але мало хто знає що продцтво — це лише одна з варіацій майбутнього що може змінити.І ось ми чуєм як змієподібний викрикує своє легендарне:— Авада-кедавра! Ось і твій кінець Гаррі Поттер! — звучит моторошний сміх — Хто небуть перевірте чи він назавжди покинув цей світ? А то мабуть йому одного закляття може бути замало. — З рядів вірних темному лорду ПСів вийшла не таврована клеймо під назвою темна мітка Нарциса Малфой. Й сказала такі слова.— Надія світу магів померла! —й продовжила не своїм голосом — із останнім сином феї, що мир цей світ принесла. Лорде чекайте прийдуть ті що магію нам подарулил й баланс відновиться — сказав це попередження жінка впала замертво.— Нарциса! — Люциус Малфой та Белатриса Лестрандж підбігли до жінки але що вона що й хлопець мертві.— Заберіть хлоця а її залиште родичам. — сказав Редл очолив своє військо пішов до Хоґварцу. Вже на місці він сказав — Гаррі Поттер мертвий здавайтесь й можливо я змилуюсь над вами. — але словам Редла не дали здійсниться наперед вийшла дівчина з довгим волоссям що було на половину біле а інше темне одягнена вона була в спортивних костюм.— Як ты, напівкровка, посів підняти свою паличку на святе місце де повно дітей ти понесеш своє покарання?— Щож юна місс скажіть своє ім'я перед смертью — дівчина засміялась—Ах, дорогий Том моє ім'я Аврора Аделі і я тобі не по зубах—ще одна страшна посмішка — Я прошу допомоги в магії що темрявою та світллм окутана що в природі та в мені захисти тих що опір дав й покарай тих що напав й золотим кинджалом вбий ворога безсмертного! —закінчив закляття все навколо потонуло в зотом сяйві а від монстра залишилось лише попелище.»

Як кажуть що тільки не насниться людині з багатою фантазією ___________________________________

* Як виглядав кулон