Про любов

І може час пройде,І зітре з памяті тебе,І все що звязувало нас,У просторі розвіється мов вітер...Таке безжалісне життя Що заберає все живе,Шо жило у моєму серці,Наповнюючи його життям...І може, скажеш, що не кохаюШо вже давно, живу я іншимТак ні... То лиш здогадки Пораненого серця.І може, дивлячись в вікно,Якогось сонячного ранку,Ти згадаєш мене З усмішкою на обличчі..І може, вже розятрані раниЗагоїть хтось але.. не яЯ буду з радістю і сумом На обличчіЗгадувати твої солоткі губи І мужні плечі..Не плач, тут це не допоможе!Час забере твої стражданняІ перетворить в покаяння...Тут вже ніщо не допоможе Лиш забуття та покаяння...Розбитого серця...Dakota__Grace