30 1 рік і 6 місяців

Мілана була у ресторані. Розтавляли нову мебель. —Це сюди! Крикнула вона до грущіків.

Ресторан Олега:Олег говорив з кухарями про меню.Проїшло 3 години...Мілана пішла на могилу батька. Присіли вона поклала квітки:—Я твоя донька, ми ніколи не бачилися. Мені шкода що вже пізно. У тебе є внук, я його скоро заберу, від тієї сім'ї. Пройшов місяць... Стамбул:

Мілана говорила з Артемом:—Ну і де мій син?—Я вже шукаю.—Шукаєш... Тоді чому так довго?—Де ти зараз? Правильно у великому мегаполісі. Тут дуже важко знайти одну людину.—Я хочу щоб мій син був зі мною. —Він буде з тобою. —Коли?!Дом Олега: Олег грався з сином. Свєта була на кухні. Олег обіймав сина. —Мій синок... Дом Артема:Мілана вийшла з дому та пішла в офіс. Офіс :Мілана зайшла до ней секретарка підіїшла;—Пані Еммо, вам давати газети?—Так.Секретарка дала. Мілана пішла та зайшовши у кабінет вона сіла та почала гортати сторінки газети. Вона перегорнувши сторінку та побачила статтю:, Компанія Йореоглу по сеть ресторанах. Розширила свої кордони аж до Стамбула. Завтра відкриття по центральній вулиці. Через день інтерв'ю у Олега і його дружини про сімейні відносини. 'Мілана побачила та пішла за речами. Підійшла до дзеркала та ніла чорні очки та широку шапку, замотала волосся. Намалювала декілька родінок. Накрасила губи світлий відтінком. Та пішла з офісу.

Ресторан Олега:Олег говорив з другом та стояв біля входу.Мілана підійшла та побачила Олега. Та чуть не заплакала. —Олегг... Та пішла в ресторан. Олег обернувся та подивився її в слід. Мілана обернулася та все ж зайшла і сіла за столик біля вікна. —Олегг... До неї підійшов офіціант: —Щось будете заказувати?—кофе по турецьки.—Добре. Мілана дивилася на Олега.Олег зайшов у ресторан та говорив з кимось. Мілані принесли заказ вона випила та поклала 50 гривень без здачі та продовжувала чекати. Олег вийшов та пішов до машини. Мілана встала та зловила таксі. Олег рушив, а вона за ним. Через 10 хвилин...Олег зайхав у гараж.Мілана вийшла з таксі та пішла в іншу сторону. Олег зайшов у будинок.Мілана повернулася назад та побачила трехетажний будинок видом 600 квадратів. —Значить ти тут. Мілана дивилася по сторонах щоб знайти назву вулиці:Неподалік побачила назву вулиці. Написавши її в телефоні. Вона пішла назад до будинку Артема.

Дом Олега. Олег пішов у дитячу до сина. Зайшовши він побачив сина який грався з іграшками. —Синку.  .—Папа! Радісно підбіг Андрій до нього.Олег нахилився та сильно обійняв. Підняв на руках і почав кружляти. Андрій сміється. Мати Олега зайшла та побачила це видовище і усміхнулася.

Настав вечір... Олег спав та йому снився сон:Мілана стоїть біля нього та тримає сина. Олег тримає її за руку:—Ти жива, я знав... Раптом Мілана зникає а Андрій плаче. Він опиняється на якісь могиль де написано що це могила Мілани. —Я не розумію... Раптом страшна злива, гроза . Він бачить Мілану яка гуляє.—Я не розумію!! —А я тебе! Олег здивувався. Він опинився на місці аварії . Бачить як стріляють у машину Мілани. Чує крики Мілани та в нього сльози на очах з'явилися. Машина падає у море. Олег біжить але наче стіна перед ним. —Міланноо!