Свадьба Олега. Мілана

Мілана:-Я знаю, я втечу з відси. -Але на це потрібно багато часу. -Чому?-Охоронця, вивчення лісу, документи докази що ти Мілана. Вот припустимо ти добігла а там наприклад нові охоронця як вони тебе пропустять.-О господи... -Давай два місяці ти окрепнеш а потом почнемо вивчати ліс аж докази найдемо і ти побіжиш. -Скільки це займе?-Незнаю точно 3 місяці. -Скільки? -Другого виходу немає .

Настав вечір... Олег був у себе у дома та тримав Андрія на руках:-Що мені тепер робити?! Га сину, як я знайду твою маму? Як. Та поцілував у лобик. Мати Олега зайшла:-Сину, нам треба поговорити. -Добре, зараз іду. Олег поклав у колибель Андрія та пішов за мамою.Вони сіли у Холлі там сидів батько.Коли вони сіли. Мати:-Сину, ми з твоїм татом вирішили: одружити тебе з донькою нашої знайомої.-Що?! Батьку, -Так, сину це правда. Це потрібно щоб не ріс без мами. Змирився Мілана померла. -Ні... Ні. Ніколи. -Завтра весілля.-Я не вийду.-Це буде фіктивний бракує, але вона буде жити тут але в другій комнаті. -Між нами нічого не буде. Я не знаю з одної сторони це правильно но Мілана... Вона жива.-Може й жива. Но цілий рік минув розумієш. Тому ти згоден?-Я подумаю.-Добре. Я даю тобі на роздуми місяці. Можеш познайомитися з нею як хочеш. -Добре, батьку. Настав ранок. ..Мілана пила ліки та їла сніданок і говорила з медсестрою.Олег проводив врем'я зю сином. Пройшло 4 тижня і 4 дня. Дом Артема:Мілана підійшла до Артема:-Дякую що ти мене врятував. Давай ми одружемося сьогодні ж .-Ти це серйозно.-Ти був правий мені медсестра розказала як Олег типу сумував за мною. Я хочу помсти. Тому. Я хочу пишне свято сьогодні.-Все що захочеш.Через 10 хвилин... Артем поїхав. А медсестра начала готувати лавушку для охоронців.Проїшло 10 хвилин...Всі заснули. Мілана до медсестри:-Вроді все взяла. -Ти впевнена що зможеш?-Зможу.-Але ж як ти пройдеш парк ми ж не вчили його.-Якось пройду. -Добре удачі тобі.-дякую тобі. Я номер твій взяла тому жди від мене звінка. -Буду чекати. -Ще раз дякую.Мілана пішла на вихід. Медсестра за нею відкрила її ворота. Мілана з рюкзаком побігла. Медсестра закрила ворота. -Удачі. Мілана бігла.

Дом Олега:Все було готове до весілля. Гості вже приходили. Олег був з сином. Свєта (фіктивна наречена Олега)

Мілана бігла через ліс та споминала дорогу. - Господи допоможи мені. Приведи мене до сина. Пройшло 30 хвилин... Мілана заблукала та все рівно бігла. Пройшло 10 хвилин... Мілана добігла до охорожі у виді сетки та побачила дом Олега, а потім гостей і прикраси вона сказала про себе:-Артур уже одружується.Через декілька сикунт всі почали хлопати і за руки вийшли Олег і Свєта. Мілана це побачила , та ледве незнепритомніла:-Олег?! Цього не може бути?!Вони сіли. Алтарь:-Чи згодні ви Свєта Дамаск взяти у мужья Олега Йореоглу. -Так. -А ви Олег Йореоглу чи згодні ви взяти у жони Свєту Дамаск. Мовчання. Мілана дивилася на це та не могла повірити. Всі захвилювалися:Олег:-Так. Мілана взялася за сердце та заплакала. -Тепер можете поцілуватися. Олег встав та поцілував Свєту. Мілана відійшла та думала про Олега та плакала. -Значить. Так... Артем побачив Мілану та підбіг та схватив її за рот та взявши на руки поніс її до машини. -Відпусти! -Як ти посміла мені брехати. Тобі кінець !