2 розділ

Мілана пішла до свою комнату. Олег пішов за нею.Мілана закрила двері. Олег стукав:—Мілано, відчини! Будь ласка!—Іди звідси! —Я нікуди не піду. Якщо ти мені скажеш, я постараюсь допомогти!Мілана присіла на коліна та почала плакати.—Іди звідси, я все знаю, всю правду.—Яку правду?! Вийди і я розкажу дещо. —Добре, що ти хочеш сказати.Мілана вийшла.Олег подивився її в очі.—Я знаю це може показатися тобі неправдою. 8 неділі ти виношуєш дитину, але вона не Ані. А моя і твоя. Мілана подивилась йому в очі та зрозуміла все. Вона зайшла у комнату та дістала справку яку її надіслали.  Вийшовши вона закрила її і дала Олегу. Олег здивувався.Та откривши її, він подивився на Мілану.Мілана:—Радій!Та обійшла його і пішла далі. Олег побіг за нею.Мілана відченила двері та пішла кудись. Зловила таксі і поїхала.Олег зрозумів що ще хтось про це знає, тому що батько не міг зробити цього. Олег тримаючи справку у руках він сів у машину та пойхав до свого дому.

Дом Олега:Олег під'їхав та зупинився і бистро вийшов і пішов до Ані.Дійшовши до кімнати він зайшов та закрив двері.—Аню!Аня вийшов з балкону та підійшла до Олега та обійняла. Олег відштовхнув її. Аня здивувалась:—Що сталось?!—Що сталося. Да? Як ти могла?—Що могла?—Сказати Мілані що дитина її.—Ну не знаю, я цього не робила. Я вас ненавиджу, ви обманули мене. Казали що це моя дитина, а насправді ні.—Чому ти так змінилася?—Це ти змінився. Ти ж мені обіцяв що не закохаєшся у неї!—Обіцяв, но нічого не можу зробити. —Скажи мені правду: Ти її кохаєш?—Так!  Кохаю.—Тоді іди, іди!—Якщо вона не пробаче мені я все зроблю щоб ти відчула той біль який я зараз відчуваю.Аня обернулася. Олег вийшов гупнувши дверима. Мати вийшла зі своєї кімнати та побачила розлюченого Олега:—Синку...Але він пройшов повз неї.Мати здивувалась та побігла до Ані.Аня плакала впавши на Пол. Мати зайшла:—Аню!Та підбігла присіла до неї.Аня плакала:—Зробіть щось.—Я вже придумала дещо. Я її видам заміж, а якщо вона не вийде я відправлю її на аборт. Вона не захоче вбивати свою ж дитину.—Роби що хочеш. Но врятуй нашу шлюб.

Пройшла година і 30 хвилин... Мати зустрілась з Міланою.Мати:—Ти тепер знаеш що це дитина твоя, ти можеш її залишити собі, але при умові ти вийдеш заміж за сина нашої служниці. Мілана шокована:—Ні, ні за кого я не вийду. —Тоді поїхали.—Куди?!—Ти свій вибір зробила. Ти зробиш аборт і все буде добре. Мілана пустила сльозу.

Аня звонить Олегу. Олег бере трубку.—Олег! Мілана зробила аборт і поїхала кудись.—Я тобі не вірю.—Як знаеш, но дитини немає.Олег їхав у машині та почувши ці слова він згадав як вони з Міланою ходили до лікаря. Та пустив сльозу.

Пройшло 20 хвилин.Мати за руку вела Мілану до лікаря на аборт. Мілана плакала. Мати зайшла поговорити з лікарем.Мілана згадувала Олега. Мати вийшла та взяла її за руку і зачинив двері. Лікар провів Мілану до кімнати та вийшов. Мілана дивилась по сторонах ці всі прибори її лякали. Вона гладила живіт. —Господи! Я не можу!Вона вибігла з кабінету.Лікар побачив та фиркнув і пішов.Мати зупинила її:—То ти погоджуся на шлюб?—Ттаак...—Отлично. Через годину помовка. А увечері свадьба.—Можна мені у ванну.—Так...Мілана пішла та плануючи трималася за живіт.