Самогубство. Рішення Мілани

Вона подивилась по сторонам.

Олег прийхав до будинку. У теж врем'я підйхала швидка. Олег злякався що щось з батьками та забіг у будинок. По сходах на каталці лікарів лежала непритомна.Олег здивувався;-Що тут сталось.Мати:-Випила таблетки.-Що?! Анюю! Олег підбіг до Ані та тримав йй за руку.Врачі закрили йй у машині.Олег;-Я з вами йду! -Добре.Олег сів у швидку кабіню до Ані. Машина пойхала.

Він взяв Аню за руку:-Я не думав що ти це зробиш, пробач мені, но тільки живи... Врачі давали уколи та ставила капельниці.

Дом Мілани.Мілана взяла щоденник та почала писати:

Він твій батько я тобі чимось навіть заздрю... Я не хочу щоб він звик до мене. Бо я уже звикла, тепер що мені робити? І за мене зруйнується сім'я. Мені добре коли він поруч, хоч знаю що це дурниці, но якщо я не хочу закохатись у нього я маю менше часу бути з ним...

Та закрила щоденник. І лежала нерозуміючи як це можна зробити. Вона встала та переодягнувшись вона умилась та вийшла з дому.Та пішла половину пути до нового дому, але забула дорогу, але згадала адресу. І викликала таксі.

Лікарня.Аню везли кудись.Олег біг за ними. Потім йому сказали далі не іти і закрили двері.

Олег сів на діван та почав плакати.

Мілана йхала у таксі по тій дорозі що йхала з Олегом. Спогади не давали йй покоя та вона почала тихо плакати.Прийхала. Мілана розплатилась і вийшла до ворот. Стояла декілька минут та просто плакала.

Пройшла година..

Олег сидів з мамою та плакав. Яна принесла води. Олег:-Дякую.Він взяв та випив. Яна сіла біля них.Через пару сикунт лікар вийшов до них.-Усе добре, хто з вас Олег?Олег:-Я -Вас хоче бачити пацієнтка.-Добре.Олег пішов.Олег зайшов у палату та сів на крісло;-Обіцяй, що більше ніколи такого не зробиш.-Добре, якщо ти будеш разом зі мною.-Добре. Аня зраділа. Олег думав про щось.-Я вже піду.Олег вийшов та пішов до вихода з лікарні.Олег звонив до Мілани, але вона не відповідала, він злякався що знову щось не так та викликав таксі.

Мілана була у свойй комнаті та писала у щоденнику.

В мене самой не було мами, а в тебе є і мама і папа. Вони тебе дуже люблять.

Та закрила щоденник і вийшла з комнати та пішла у сад.Ззаді ней стояв Артем він підійшов та закрив рота.Мілана била ногами та питалась вирватись але нічого не виходило. Артем:-Бач не мертва. Це й добре тепер ми одружимось.Олег підйхав до дому та вийшовши з машини побачив що якийсь чоловік тримає Мілану. Олег тихо зайшов у сад. Він ударив по голові Артема руками. Артем упав. Олег ще додав у живіт і між ноги і голову. Артем лежав. Олег підійшов до Мілани. Мілана подивилась на Олег. Артем встав та дістав пістолет:-Не смій навіть дивитись на нього! Ти моя! Мілана побачила.Артем цілився. Мілана відштовхнула Олега. Олег побачив зброю та став перед Міланою. Олег підійшов до Артема:-Послухай, Артем, припини негайно! -моя! Та вистрілив у Олега. Олег почув біль.Мілана закричала:-Оллегг! Олег! Прошу! Олегг!! Та підбігла.Артем втік.

Мілана кричала та плакала.Мілана взяла телефон та викликала швидку. -Олег!! Швидка приїхала. Мілана зайшла в машину.Олега завезли у машину.Мілана тримала руку Олега.-Олег, будь-ласка, тримайся.Олегу допомагали лікарі.Лікар: -У нього зараз буде зупинка серця.Лікарі кололи припарати, та раптом серце перестало битись.

Мілана злякалась та не могла промовити а ні слова. Лікарі робили усе можливе. Мілана плакала та тримала руку Олега.

Через годину...Мілана сиділа на дівані біля реанімації. Олег бачив ведіння:Мілана з її сином та Олегом вечеряють. Мілана:-Синку...Син підбігає та обіймає її.

Мілана сидить та чекає. Приходить мати та батько Олега. Мілана встає:-Добрий день...Вони промовчали.Мілана зрозуміла що вона в усьому винна. Вона сіла та трогала живіт.

Олег дивився ведіння. Мілана обійняла Олега та сказала:-Я тебе кохаю. .. -Я теж.

Мілана встала та почала ходити туди сюди. Мати Олега плакала та говорила з батьком Олега. Мілана згадувала:Артем:-Бач не мертва. Це й добре тепер ми одружимось.Олег підйхав до дому та вийшовши з машини побачив що якийсь чоловік тримає Мілану. Олег тихо зайшов у сад. Він ударив по голові Артема руками. Артем упав. Олег ще додав у живіт і між ноги і голову. Артем лежав. Олег підійшов до Мілани. Мілана подивилась на Олег. Артем встав та дістав пістолет:-Не смій навіть дивитись на нього! Ти моя! Мілана побачила.Артем цілився. Мілана відштовхнула Олега. Олег побачив зброю та став перед Міланою. Олег підійшов до Артема:-Послухай, Артем, припини негайно! -моя! Та вистрілив у Олега. Олег почув біль.Мілана закричала:-Оллегг! Олег! Прошу! Олегг!! Та підбігла.Артем втік.

Та витирала сльози, вона дивилась на двері реанімацій та підбігла та почала кричати:-Олегг!! Олег!!! Мати встала та підійшла до ней та обійняла її.-Подумай про дитину, не муч її так. -Це я всьому винна.Батько взяв та побачив смс від Ані "Прийдіть до мене я хочу вам дещо сказати" "Добре, через десяті минут буду"

Мілана плакала. Мати заспокоювала йй. -Не переживай!-Я не переживати, якщо він одужає, я ніколи не підійдуть до нього не говоритиму, тільки хай одужує! -Він одужає, ми визвемо поліцію, а ти єдина людина яка була в ту минута. Ти бачиш свідчення.-Добре, але не знаю як його звуть. -А Олег знає?-Олег казав на нього Артем.-А опиши його.-Низенький, хустка борода жовта шкіра чорні глаза чорне волосся.-Я знаю хто це.Батько тихо пішов.-Хто?-Брат Ані, зведений. -Що?!