Віки страждань

Темніші від ночей сни дітейСміх у них взятийНа обличчі радість закритаКолиска дитяча кров'ю залита

Ногою придавили юний цвітТіла вогнем і попелом прикрилиРукою задушили новий плідПро мораль забули

Не впізнає ні мати, ні другСтарих знайомих рукНа обличчі лиш великий кругДе сідає чорний крукВона сестрою є когосьТвоя або моя? нас обохІ чи впізнає хтосьЇї обличчя, очі, рани на руках

А він? Знайомий твійЧи дід, чи батько, можливо мій?Без різниці кому є хтоУсім же болісно із втратою його

Закінчились страждальні дніХлопчик стоїть матір чекаєБіля могили у дворіЧи вона повернеться не знає