•

Пусті слова, немає що сказати;Пусті думки, якщо немає слів...Не можна просто «взяти й покохати»,Не можна потім «я так не хотів».

Пусті маршрутки йдуть посеред ночі,Пусті метро, і станції вже сплять,Ну а твої зелено-карі очі -Усі в брехні. Тому вони мовчать.

І не тримає погляд неглибокий,І не солодкі губи, не терпкі,Ох скільки ж ти завдав мені мороки,Щоб потім сліз сковтатися гливких !..

Сьогодні - я, а завтра, певно інша;І не лише мені слова «люблю».Така вже непосильна мОя ніша,Така вся моя доля - із жалю.

А ти? Все пишеш. Наче і нічого, -Твоє обличчя в мене на плечі,І ти моя невпевнена тривога -Вогонь, та без відсутності свічі:

Палити можеш виключно лиш душу,Твої долоні в мене у руках,І погляд твій терпіти я знов мушу, -Могла б піти... А що без тебе?.. Страх...

І ти поїдеш, я залишусь вдома,І сотні інших будуть «назавжди»,Але моя туга і дика втомаУбережуть від жадної біди:

Я помолюсь, хоча не вірю в Бога,Я прокляну (в чорта не вірю теж),Я обійму, хай стелиться дорога,Допоки я тужитиму без меж...