15 днів

Чи то небо плаче, чи то я?Душа мояЗнедолена, зневажена,Сумна.

Її він недосвідчену підняв,Як знавПисав, казав, не обіцяв...І замовчав,

Не вірити була повинна,Не слухати була повинна,Та дурна,І вірила,І слухала,Дарма.

Так шкода, дуже шкода,Серце,Мов та пташина в клітці, б'ється,А що чекати, як незна?На що чекати, як нема?

Є гордість, знаю,Що втрачаю, Лише мовчу,Бо гордість маю,І він мовчить.Плекаєм гордість, як дитину.Як ми без неї? Ми загинем!

Сміюся,Плачу,На що я молодість потрачу?На це?Сміюся - плачу,Що я значу?

Не пише - значить не потрібна,Не пишу я - думка подібна.

Дурнí ми дýрні,Бачим двері,Лиш руку простягни - Відкриєш,Та гордість швидша.Гордість не заміниш.