Частина 7

   І я пішла. Минуло 20 хвилин і я підійшла до дому Силь Би. Він був великим, я натиснула на дзвінок і мені відкрили двері. На мене вже чекала Силь Би.- О, Хан Си. Приветики. - сказала Силь Би і підійшла до мене і обняла.- Привет. - сказала я і обняла її.- Ходи, там уже всі зібралися. Тебе чекаємо. - сказала Силь Би.   І ми пішли. Силь Би завела мене до всіх інших, там було багато народу. Серед них я побачила Мин Хо і підійшла до нього.- Привіт. - сказав Мин Хо.- Привіт. - сказала я.- Як настрій? - запитав Мин Хо.- Не очень. - трохи з сумом сказала я.- А чого так? - запитав Мин Хо.   Я подивала Мин Хо в очі.- Добре, ходи сядемо. - сказала я.   Ми пішли і сіли на диван. Я дістала і почала шукати те повідомлення яке мені сьогодні надіслали.- То чого ти без настрою? - ще раз запитав Мин Хо.- На сам подивись. Зрозумієш. - сказала я і протянула Мин Хо телефон з тим повідомлення про Чимина.   Мин Хо подивився на фотографію і не був здивованим. Віддав мені телефон.- То, ти так і не зміниш його? - спитав Мин Хо.- Напевно шо не. - сказала я.   Мин Хо підсів ближче до мене і взяв за плечі.- Не переживай все буде добре. - сказав Мин Хо.- Дякую, Мин Хо. - сказала я і легенько посміхнулася.   Мин Хо мене легко обійняв і в цей момент нас знаходить Чимин. Він встав перед нами.- Ти чого її обіймаєш? - запитав Чимин.- А шо, не можна? - запитав Мин Хо і встав.- Канешно, шо не можна. - сказав Чимин. - А чого? - запитав Мин Хо.- Бо вона моя. - сказав Чимин, взяв мене за руку і притягнув до себе.   Я забрала руку і подивилася на Чимина.- Ти помниш про наш договір? - сказала я.- Да. А шо? - сказав Чимин.- Так ось, ти порушив свою обіцянку. - сказала я - То позволь мені свою виконати умову.   Як я сказала, то підійшла до Мин Хо і поцілувала його. Мин Хо і Чимин були в шоці. Уже после поцелунку я подивилася на Чимина.- Це шо було? - запитав Чимин.- Моя частина договору. - сказала я.- Ти про шо? Я ж не порушив свою частину. - сказав Чимин.- Да? А от шо ти скажеш на це. - сказала я і показала Чимину фото де він цілувався з Силь Би.   Чимин подивився на фото.- Хан Си, ти не так подумала. - сказав Чимин.- А шо я мала думати? Чимин скажи шо я мала думати? Шо ви не цілуєтеся, а просто блін її помаду пробуєш на смак? Чи шось інше? То ти мені скажи. - сказала я забравши телефон.   Потім я не дочекавшись відповіді пішла від них подальше. Чимин хотів йти за мною, а Мин Хо взяв його за руку. - Залиш її в спокої. - сказав Мин Хо.   Чимин лише злісно подивився на Мин Хо і дьоргнув руку.   Я пішла як найдалі від людного місця. Зайшла в якусь кімнату і сіла на ліжко. Через 2-3 хвилини до мене заходить якийсь хлопець.- Тук-тук, до тебе можна? - запитав хлопець.- Да. Заходь. - сказала я.   Він зайшов і сів, але був не з пустими руками. Два келихи майже повного вина.- А ти Хан Си? - запитав хлопець.- Да, а звідки ти знаєш? - запитала я.- Мені Силь Би багато про тебе розповідала. - сказав хлопець.- Понятно. А тебе як звати? - запитала я. - Нам Сок. Приємно познайомитись. - сказав Нам Сок.- Мені тоже. - сказала я і легенько усміхнулась.   Ми поговорили і сміялись десь хвилин 15-20.

Pow: за цей час у залі.   Чимин трохи успокоївся і пішов випив бутилку пива. Потім до нього підійшла Силь Би.- Як ти Чимин? - запитала Силь Би і сіла коло Чимина.- Нормально. - сказав Чимин.- То Хан Си узнала о нашем поцелуе? - спитала Силь Би і полізла до плечей Чимина.- А тм як знаєш? - запитав Чимин і забрав її руки.   Він подивився на Силь Би.- От, не кажи шо це ти їй надіслала. - сказав Чимин.   Силь Би лише подивилася у низ а потім на Чимина.- Ну ти же її не любиш. - сказала Силь Би і взяла руку Чимина.   Чимин встав і дьоргнув руку Силь Би.- Ти куда? - запитала Силь Би.   Але Чимин уже пошов шукати мене.

Pow: закінчився.

   Я тим часом ще говорила з Нам Соком. - А чого ти не любиш мед? - спитала я.- Незнаю. Ну він мені дуже солодкий і я його не можу їсти. - сказав Нам Сок.- Понятно. - сказала я.   Потім Нам Сок підсів до мене ближче.- Зате я люблю полуниці, такі як ти. - сказав Нам Сок і приблизився до мене ще ближче.- Е-е-е, ти чого? - запитала я.   Потім Нам Сок кинув мене на ліжко, а сам поліз цілувати мою шию. Я відпихала його руками, але він взяв мої руки і розвів їх і тримав, і дальше цілував мене. Я як могла кликала на допомогу, але він закривав мені рот поцілунком.    На моє щастя мене знайшов Чимин. Він підійшов і забрав з мене Нам Сока.- Ти в порядку? - запитав Чимин.- Д..Да. - відповіла я.- Йдемо звідси. - сказав Чимин і взяв мене за руку і повів за собою.   Ми прийшли і сіли біля барної стійки.- Будеш шось? - запитав Чимин.- Неа. - сказала я і подивилася на людей які танцювали.- Ну Хан Си, не обіжайся. - сказав Чимин.- Я и не обіжаюсь. - сказала я і склала руки. - То може шось вип'єш? - запитав Чимин.- Ладно. - сказала я і повернулась в сторону Чимина.- Коктейль? - запитав Чимина.- Да. - сказала я - Любий.- Окей. Бармен, нам два коктейлі "Кривава Мері" - сказав Чимин.- Добре. - сказав бармен.   Через пару хвилин були готові коктейлі. Ми їх випили. І почався медляк.- Можна вас запросити на танець? - запитав Чимин.- Можна. - відповіла я.   І ми пішли танцювати. Чимин взяв мене за талію і за руку, а я положила руку на плече і теж взяла його руку. І ми так танцювали. Я пару раз бачила Силь Би і по її очах було видно що вона була зла. Коли ми дотанцювали, то сіли на диван. Я подивилася на телефон, там вісвітилось: 21:02.    Я трохи хвилювалася за сестру, але ми домовилися шо я не дзвоню, вона мені або напише або подзвонить.   До нас підсіли Жон Гуан і Силь Би.- Шо ви? - з настроєм запитав Жон Гуан.- Нормально. А ти чого такий веселий? Багато випив? - запитав Чимин.- Та, ти шо. - сказав Жон Гуан.- Можна й так сказати. - відповіла Силь Би.- Понятно. - сказав Чимин.   Минуло 5 хвилин і мені прийшла смс від сестри:" Хан Си, я вже вдома. Ти де і коли тебе ждать?"   Я їй відписала:"Добре. Я в подружки, буду через 20 хвилин."   Тут Чимин подивився.- Кому пишеш? - запитав Чимин.- Сестрі. - сказала я - І я мабуть буду вже йти додому.- Як? Вже? - запитала Силь Би.- Да. - відповіла я і встала.- То давай я тебе проведу. - сказав Чимин.- Е-е-е, Чимин. Останься з нами. - сказала Силь Би.- Да, братан. - сказав Жон Гуан.- Та не треба, я й сама дійду. - сказала я.- Не, я тебе проведу. - сказав Чимин - Ходи.   І ми попрощались і пішли.