1 частина

                      *******

Пов. Каті:

Прокинулася я в 6:00, чого так рано? Бо мені потрібно бути вже на місці зйомок о 8 годині. Вчора я була на співбесіді в журналістичному агентстві в якому працювала Влада, моя найкраща подруга, пройшовши співбесіду мене прийняли на роботу і сьогодні мій перший репортаж, який буде на тему "Україна, та її спортсмени", честно я навіть нікого не знала з команди, ну окрім Саши Зінченка. Я піднялася з ліжка і поплелася в ванну кімнату. Після того як я прийняла ванну, я пішла збиратися. Я довго вирішувала що ж мені вдягти і мій вибір впав на цей образ:

Вдягнувшись я пішла поснідала, після сніданку я подивилася на годинник, там було 7:15, я швидко взяла ключі від квартири і закривши квартиру, я пішла до ліфту, бо живу я на 9-му поверсі. Коли я вже була в холлі я побігла на двір і на зупинку, бо в мене через хвилину повинен був бути автобус. Коли автобус під'їхав, я зайшла в середину і заплативши водію пішла шукати вільне місце, але пройшовши далі вільних місць не було, тому я стала біля невідомого мені хлопця, він стояв і щось дивився в телефоні.

Я взялася за поручень і діставши телефон теж стала дивитися останні новини, але тут автобус різко затормозив і я не втрималася на ногах, і полетіла на того хлопця, впавши на нього.

Коли я впала, то в мене з рук випав телефон в впав під сидіння, тому я не сильно поспішала вставати, а потягнулася за телефоном, люди що були з нами в автобусі почали фотографувати нас. Діставши телефон я піднялася з того хлопця, він теж встав.

Катя: Пробач, я просто не втрималася на ногах.???: Нічого, на наступний раз будь уважніша.Катя: Добре.???: Гаразд, мені треба йти бо це вже моя зупинка.Катя: Так, я не буду тебе затримувати.

Я відійшла в бік і дала невідомому пройти, далі коли він виходив з автобуса то повернув голову і глянув на мене посміхнувшись. Далі ми поїхали, через хвилин 30 я вже вийшла з автобуса і пішла і сторону футбольної арени.

Пов. Віталика: ( ще в автобусі)

Коли приїхав мій автобус, я зайшов в середину і заплативши водію пішов в даль автобуса, пройшовши я взявся за поручень і дістав телефон з кишені, відкривши новини я почав їх читати. Коли автобус зупинився на зупинці, я подивився хто зайшов в середину, і побачив дуже навіть гарну дівчину.

Вона заплатила водію і підійшовши стала біля мене взявшись за поручень, я знову почав дивитися в телефон, але автобус різко затормозив і дівчина полетіла на мене і ми вже вдвох впали на підлогу, як я помітив вона не збиралася вставати і щось шукала, люди почали нас фотографувати, "це ж тепер в новинах буде про цей інсидент"- подумав я про себе, коли ця дівчина, що була на мені знайшла що шукала, то вона піднялася з мене і я теж встав.

???: Пробач, я просто не втрималася на ногах.Віт: Нічого, на наступний раз будь уважніша.???: Добре.Віт: Гаразд, мені треба йти бо це вже моя зупинка.???: Так, я не буду тебе затримувати.

Далі вона відійшла в сторону, і я пішов до виходу з автобуса. Перед тим як вийти я ще раз повернувся і подивився я ту дівчину, і посміхнувшись їй вийшов з автобуса. Я спочатку пішов не на поле де мав бути матч, а в автосервіс де мав забрати свою машину. Прийшовши я забрав свою нову машину.

Далі я сів за руль і поїхав на футбольну арену, де через пів години має бути спочатку інтерв'ю, а потім уже і сам матч.

Пов. Каті:

Коли я прийшла до футбольної арени, я підійшла до охоронця і представилася. Далі охоронець повів мене до роздягальні де були всі члени команди по футболу. Зайшовши в середину всі подивилися на мене.

Катя: Ем, доброго дня. Я журналістка з журналу "час спорту". Мене звати Катерина Іщенко.

І тут з команди до мене підбіг і обійняв Зіна.

Зіна: Катя! Як довго ми не бачилися?Катя: І тобі привіт Саш, та я вже й не пам'ятаю. Зіна: Як добре, що ти приїхала на матч.Катя: Так, а де Влада?

Я не встигла договорити, як на мене з заду хтось обіймає, обернувшись я побачила Владу.

Катя: Влада?

Я обійняла її.

Влада: Боже, Катю як давно ми не бачилися.Катя: Дуже давно.Влада: Я так рада тебе бачити.Катя: Я теж.

Далі до нас підійшов ще один хлопець.

???: Мені хтось пояснить, що тут відбувається?Зіна: Знайомтеся, це Катя.Влада: Наша давня знайома.Катя: Привіт.???: А мене Микола звати, але можна просто "ШАПА".Катя: Приємно.ШАПА: Навзаем.

Далі я познайомилася з рештою команди.

Катя: Ну що ж, можемо починати наше інтерв'ю?Зіна: Чекай, ще Віталика немає.Катя: А це хто?Зіна: Наша головна зірка.Катя: Ну добре, почекаємо.

Почекавши ще хвилин десять, в роздягальню хтось зайшов, я не бачила бо була повернута в іншу сторону.

???: Всім привіт.Всі: Здоров.

Коли я повернулася, то побачила його....

Продовження слідує....