Розділ 17

-Алекс я тебе теж люблю, але...-Що але?-Але я впевненна що кращого від тебе я не знайду.-Іі...-Так.-Я люблю тебе!-І я люблю тебе!-Коли весілля?-Яка ти нетерпилива. Я не знаю.-А я знаю. 12 липня.-12 липня?-Так, нам хватить два місяця?-Звичайно хватить-сказав хлопець і повалив мене на ліжко.....

Час линув дуже швидко! В нас було все готово, через два тижня в мене весілля, а сьогодні день народження! Але нажаль, Алекса викликали на роботу. Я сиділа в кабінеті і чесно.... скучаю!-Юнона?-Так, Василь Юрович?-Сьогодні вже можеш йти.-Але робочий день ще не скінчився! -В тебе день народження, це мій тобі подарок. -Ага, дякую!-я швидко вилетіла щ кабінету. -Краще би зарплату підвищив, скотина-пробубнила я. Позвонивши Владу( колезі по ррботі) і домовилися піти в клуб. Гулять так гулять.

Я проснулась від сонячних променів. Ага! Хрен вам! Ч проснулась від кричащого телефону!-Алло?-Юнона, збирайся ти повинна негайно виіхати у Великобританію, на два тижня там....-Яка Великабританія? В мене весілля через два тижня.-Твоє весілля в суботу, а ти приїдеш в п'ятницю. -Василь Юрович, зрозумійте я...-Нічого не хочу слухати. Я зараз скину що ти маєш там робити.-і відключився.-ААААААААААААА!!!!!-Що сталось?-в кімнату забігла Анна ( домохазяйка, хто забув)-Нічого! Де Алекс. -Ще не приїхаву він затримується.-Дякую.-вона вийшла а я стала надзвонювати своєму нареченому. Але він не брав. Сука!! Швидко зібравшись, написавши листа і прикріпили його на холодильник я виїхала в аеропорт.